Нд
, 29 груд.
1. ІСУС – ОДНЕ З ОТЦЕМ
а. Що говорить Боже Слово про Ісуса до Його втілення? Від Івана 1:1, 2.
«Господь Ісус Христос споконвіку був і є одне з Отцем. Він був ″об¬разом Божим″, образом Його величі й сили, ″сяйвом Його слави″. Він, власне, для того й прийшов у наш світ, щоб відкрити цю славу. Божий Син прийшов на цю Землю, повиту темрявою гріха, аби відкрити світло Божої любові, щоб бути ″Богом з нами″». – Бажання віків. – С.19.
«Христос, Слово, Єдинородний Божий, нероздільний з Вічним Отцем – Єдиний за природою, характером і намірами. Тільки Він один міг збагнути всі поради і Божі задуми». – Патріархи і пророки. – С.34.
б. Як ставилися до Ісуса Отець та ангели? Псалом 45:7; Ісаї 9:5; До євреїв 1:3, 6-8.
«Ангели – Божі службові духи, в сяйві світла, що виходить від присутності Господа, на швидких крилах поспішають виконати Його волю. А владарює над ними Помазанець Божий, Котрий є ″сяйвом слави та образом Його сутності″ і ″утримує все словом Своєї сили″ (До євреїв 1:3)». – Там саме.
Пн
, 30 груд.
2. ПРОЦЕС ТВОРІННЯ
а. Хто створив усе? Від Івана 1:3, 10; До колосян 1:15-17; До євреїв 1:2.
«Христос розпростер небеса і заклав основи Землі. Це Його рука роз¬містила світи в просторі й створила польові квіти. Він ″утверджує гори Своєю силою″, ″Його море – Він його створив″ (Псалом 65:7; 95:5). Це Він наповнив землю красою, а повітря – співом. І кожне Його творіння на землі, у повітрі і в небі звіщає про любов Отця». – Бажання віків. – С.20.
б. Опишіть, яким чином були створені світи та Всесвіт. Псалом 33:6, 9; Псалом 104:1-6.
«Бог сказав, і Його словом було створено все у світі природи. Боже творіння – це лише резервуар засобів, приготованих для того, щоб Він міг миттєво використовувати їх для виконання Своєї волі». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.1. – С.1081.
«Коли Земля вийшла з рук Творця, вона була напрочуд гарною. Її поверхня не була одноманітною; її вкривали гори, пагорби та рівнини, величні ріки та чудові озера; гори не були неприступними й суворими на вигляд, з багатьма стрімкими підйомами та жахливими прірвами, як за наших днів; гостроверхі скелясті виступи спочивали під шаром родючого ґрунту, вкритого розкішною рослинністю. Не було ані огид¬них боліт, ані безплідних пустель. Всюди тішили око граціозні кущі та ніжні квіти. Вершини пагорбів прикрашали дерева, набагато величніші за ті, які існують сьогодні. Повітря, не заражене шкідливими випаро¬вуваннями, було чисте й здорове. Поряд з красою такого ландшафту тьмяніють сади найпишніших палаців. Сонми ангелів насолоджувалися цією картиною, радіючи прекрасному Божому твориву». – Патріархи і пророки. – С.44.
«Біблія не визнає довгих століть, протягом яких із хаосу шляхом еволюції виникла Земля. Про кожний новий день творіння Святе Письмо говорить, що він, як і усі наступні, складався з вечора і ранку. Наприкінці кожного дня підводиться підсумок праці Творця». – Там саме. – С.112.
Вт
, 31 груд.
3. СВІТЛО ВСЕСВІТУ
а. Хто є Автором усього життя та світла? Яку користь це приносить нам? Від Івана 1:4-9; Дії 17:28.
«Саме Христос говорив через кожного, хто проголошував Боже Слово людям упродовж усіх віків. Усі прекрасні риси найвеличніших і найблагородніших людей, котрі жили на землі, були відображенням Його характеру». – Виховання. – С.73.
«Христос – «справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ» (Від Івана 1:9). Як завдяки Христу кожна людина має життя, так через Нього кожна душа отримує промінь Божественного світла». – Там саме. – С.29.
«Божа сила все ще підтримує Своє творіння. Пульс б’ється і подих слідує за подихом не тому, що механізм, одного разу приведений в рух, продовжує діяти завдяки своїй власній енергії. Кожен подих, кожне сер¬цебиття є свідченням турботи Того, завдяки Кому ми живемо, рухаємося та існуємо. Кожна жива істота, від найменшої комахи до людини, щодня залежить від Божого провидіння…
Могутня сила, яка діє у всій природі та підтримує все живе, не є, як стверджують деякі вчені, просто всеосяжною енергією, яка діє у всьому. Бог є Дух; і Він – Особа, бо людина була створена за Його образом. Як особистість Бог відкрив Себе у Своєму Сині». – Там саме. – С.131.10
б. Що Ісус говорить про Себе? Від Івана 9:5; Від Івана 8:12; Від Івана 3:19; Від Івана 12:46.
«Словами: ″Я – Світло для світу″ – Ісус проголосив Себе Месією. Колись старець Симеон… говорив про Нього як про ″Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля″ (Від Луки 2:32). Так він засто¬сував до Ісуса пророцтво, про котре знав увесь Ізраїль. Через пророка Ісаю Дух Святий проголосив: ″Мало того, що Ти будеш Моїм Слугою, аби відродити племена Якова і навернути залишок Ізраїлю. Ось Я Тебе ставлю Світочем інших народів, і щоб через Тебе Моє спасіння пошири¬лось аж до країв землі!″ (Ісаї 49:6). Усі розуміли, що в цьому пророцтві йдеться про Месію, і коли Ісус сказав: ″Я – Світло для світу″, народ не міг не усвідомити, що саме Він – обітований Месія». – Бажання віків. – С.465.
Ср
, 1 січ.
4. З НАМИ БОГ
а. Що пророкував Ісая про Ім’я Христа? Ісаї 7:14. Коли це пророцтво виконалося? Від Матвія 1:22, 23.
«Оскільки Ісус прийшов і жив серед нас, ми знаємо, що Богові відомі всі наші випробування і Він співчуває нам у наших скорботах. Кожний син і донька Адама мають змогу переконатися, що наш Творець є Другом грішників, тому що в кожному вченні благодаті, у кожній обітниці про радість, у кожному вчинку любові, у кожній Божественній рисі, котра знайшла свій вияв у земному житті Спасителя, ми бачимо, що ″з нами Бог″». – Бажання віків. – С.24.
б. Що зробив Ісус, щоб допомогти нам у нашому грішному стані? Від Івана 1:14; До филип’ян 2:5-8; До євреїв 2:14-18.
«Аби ми могли пізнати Його Божественний характер і життя, Христос узяв на Себе нашу природу і перебував між нами. Божественне було виявлене в людському, невидима слава – у видимому людському образі. Люди можуть пізнавати невідоме через відоме, тому Небесне було від¬крите через земне; Бог виявив Себе в подобі людини». – Наочні уроки Христа. – С.17.
«Божий Син на кожному кроці зазнавав нападів з боку сил темряви. Після хрещення Дух привів Його у пустелю, де протягом сорока днів Його спокушував диявол... Якби Він не був спільником нашої природи, то не міг би бути спокушеним, як була спокушена людина. Якби у Нього не було можливості піддатися спокусі, то Він не міг би бути нашим Помічни¬ком. Це було урочистою реальністю, що Христос прийшов, щоб встояти у боротьбі як людина, заради людини. Спокуси, яких Він зазнав, і Його перемога над ними говорять нам про те, що людина повинна слідувати Його Прикладу; людина повинна стати учасником Божественної приро¬ди». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1082.
«Щоб приховати Свою славу, ставши дитям грішного людського роду, Князь життя піддав Себе найсуворішій дисципліні. Так Він мірявся силами із сатаною. Той, хто був вигнаний з Неба, відчайдушно боровся, щоб перемогти Того, Котрому він позаздрив у Небесних дворах. Яка це була битва! Жодні слова не в змозі її описати. Але незабаром це зрозумі¬ють ті, котрі перемогли Кров’ю Агнця і словом свого свідчення». – Там саме. – С.1081, 1082.
Чт
, 2 січ.
5. МЕТА ВТІЛЕННЯ
а. Що Ісус прийшов зробити для людства? Від Івана 3:16, 17; Від Івана 1:12; Від Луки 19:10.
«З Христом повелися так, як цього заслужили ми, щоб з нами по¬водилися так, як заслужив того Він. Христос був осуджений за наші гріхи, в яких не мав жодної частки, щоб ми могли бути виправдані Його праведністю, до якої ми непричетні; Він прийняв нашу смерть, щоб ми прийняли Його життя. ″Його ранами ми уздоровлені″». – Бажання віків. – С.25.
б. Як відбувається наше відновлення завдяки жертві Христа? До галатів 4:5-7; До євреїв 2:10.
«Христос приніс повноцінну і досконалу жертву, цілком достатню для спасіння кожного сина і кожної дочки Адама, котрі покаються перед Богом у порушенні Його Закону і віруватимуть у нашого Господа Ісуса Христа… Христос – Вождь нашого спасіння, і Своїми стражданнями та жертвою Він дав приклад усім Своїм послідовникам, що пильнування, молитва і невтомна праця необхідні з їхнього боку, якщо вони хочуть правильно представляти ту любов до грішного людства, що жила в Його грудях». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.664.
«Бог любить Своїх слухняних дітей. Він приготував царство не для невірних, а для Своїх дітей, яких Він випробував і перевірив у цьому грішному та розтлінному гріхом світі. Як слухняні діти ми маємо привілей мати родинні стосунки з Богом. ″Якщо ж ми діти, – гово¬рить Він, – то й спадкоємці″ нетлінної спадщини Христа. Христос і Його народ – одне». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1077.
Пт
, 3 січ.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Яку природу мав Ісус від вічності?
2. Хто розпростер небеса і заклав основи Землі?
3. Від Кого походить усе справжнє світло?
4. Як названий Ісус в Ісаї 7:14?
5. Ким став Ісус, прийнявши нашу людську природу?,