Нд
, 9 бер.
1. ЦІЛЮЩІ ВОДИ
а. З якою метою багато хворих людей ішли до Єрусалиму? Від Івана 5:2, 3.
б. Яке повір’я було у людей щодо купальні Витезда? Від Івана 5:4.
«Час від часу вода в цій купальні приходила в рух, і люди вірили, що це було наслідком дії надприродної сили і перший, хто увійде в таку воду, зцілиться від будь-якої хвороби. Сотні страждальців приходили сюди, але народу збиралося так багато, що коли починалося хвилю¬вання води, усі кидалися до неї, і хто виявлявся слабким, не міг навіть наблизитися до купальні, оскільки сильніші відштовхували немічних. Інші, котрим вдавалося якось дістатися до неї, помирали, не встигнувши навіть ступити у воду. Поблизу купальні були споруджені укриття, де хворі знаходили захист від спеки і нічного холоду. Деякі проводили цілу ніч у таких критих переходах, марно намагаючись щоразу доповзти до краю купальні у надії на зцілення». – Бажання віків. – С.201.
в. Як почалося спілкування Ісуса з одним чоловіком біля купальні? Від Івана 5:5-7.
Пн
, 10 бер.
2. РІЗНІ ВИДИ ПАРАЛІЧУ
а. Яке непосильне за людськими мірками завдання Ісус попросив паралізованого виконати, і яким був результат? Від Івана 5:8, 9.
«Ісус не просить цього страждальця повірити Йому. Він ніби зовсім звично сказав: ″Устань, візьми постіль свою і ходи!″. Але віра людини ухопилася за ці слова. У кожному м’язі і нерві запульсувало нове життя, і його раніше неслухняні руки та ноги починають вільно рухатися. Без жодного запитання він підкорився наказу Христа, а його тіло підкорилося волі найвидатнішого Лікаря. Підхопившись на ноги, він відчув себе цілком здоровою людиною.
Ісус не давав йому жодного запевнення в Божественній допомозі. Цей чоловік міг би засумніватися і назавжди втратити єдину нагоду одужання. Але він повірив слову Христа і, підкорившись Йому, отримав силу». – Бажання віків. – С.202, 203.
б. У якому духовному стані перебувають люди, які віддалилися від Христа? Ісаї 1:5, 6; До римлян 7:24.
«Гріх робить нас чужими Богові. Наші душі паралізовані. Самі по собі ми не здатні жити святим життям, як і паралізований не міг ходити. Багато хто усвідомлює свою безпомічність і прагне духовного життя, яке привело б до гармонії з Богом, але марно намагається досягти його». – Там саме. – С.203.
в. Що є єдиним засобом подолання такого стану? Дії 9:34.
«Спаситель схиляється над тими, за кого Він заплатив Своєю Кров’ю, і з невимовною ніжністю та співчуттям промовляє: ″Чи ти хочеш стати здоровим?″. Він запрошує тебе піднятися у здоров’ї та мирі. Не чекай, поки відчуєш себе здоровим. Повір Його слову, і воно виконається. Підкори власну волю Христові. Служи Йому й чини за Його словом, і отримаєш силу. Яким би не був порок, як би не панувала над тобою пристрасть, що довгий час поневолює тіло й душу, Христос може й бажає звільнити полоненого гріхом. Він хоче дати життя душі, ″мертвій через гріхи″ (До ефесян 2:1). Він звільнить полоненого, зв’язаного ланцюгами духовних слабкостей, нещастя і гріха». – Там саме.
Вт
, 11 бер.
3. ОНОВЛЕНЕ ЖИТТЯ
а. Як Христос допомагає нам перемагати? До ефесян 2:1-6.
«Від природи людині властиво піддаватися навіюванням сатани, і вона не може чинити опір такому підступному ворогові, якщо Христос, могутній Переможець, не перебуватиме в ній і не керуватиме її ба-жаннями, наділяючи її силою… Сатана краще за Божих дітей знає, яку владу над ним вони можуть отримати, якщо черпатимуть силу у Христі. Якщо вони смиренно благатимуть могутнього Переможця про допомогу, то навіть найслабша людина, яка вірить в істину і твердо покладається на Христа, зможе успішно протистояти сатані та всьому його воїнству». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.341.
«Ми повинні навчатися у Христа. Ми повинні знати, Ким Він є для тих, кого Він викупив. Ми повинні усвідомити, що через віру в Нього ми маємо привілей стати учасниками Божественної природи і таким чином уникнути морального розтління, яке є у світі. Тоді ми очищаємося від усіх гріхів, від усіх недоліків характеру. Нам не потрібно залишати жодної гріховної схильності…
Коли ми долучаємося до Божественної природи, спадкові та набуті схильності до зла відсікаються від характеру, і ми стаємо живою силою для добра. Постійно навчаючись у Божественного Вчителя, щодня долу¬чаючись до Його природи, ми співпрацюємо з Богом у подоланні спокус сатани. Бог працює, і людина працює, щоб людина могла стати єдиною з Христом, як Христос єдиний з Богом. Тоді ми перебуватимемо разом із Христом на Небесах. Розум матиме мир і впевненість в Ісусі». // Рев’ю енд Геральд, 24 квітня 1900 року.
б. Опишіть мир, що приходить завдяки силі, яку дає Христос. До римлян 8:3-6.
«Кожна дитина живе завдяки життю свого батька. Якщо ж ми – Божі діти, народжені від Його Духа, то ми живемо завдяки Божому жит¬тю… ″і життя Ісуса проявилося в нашому смертному тілі″ (2 до коринтян 4:11). Це життя розвине в нас ті ж риси і ті ж вчинки, які є в Христа. Ми прийдемо до повної згоди з кожною Його заповіддю, бо ″Господній Закон бездоганний, – він укріплює душу″ (Псалом 18:8). Лю¬бов’ю ″оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом″ (До римлян 8:4)». – Блаженства, промовлені на горі. – С.78.
Ср
, 12 бер.
4. ГНІВ ФАРИСЄЇВ
а. Чому фарисеї розгнівалися, не звертаючи уваги на благословення, дароване розслабленому? Від Івана 5:10.
«І коли [зцілений паралітик] пружною ходою поспішав своєю до¬рогою, славлячи Бога й радіючи силі, що знову повернулася до нього, то зустрів фарисеїв, яким одразу розповів про своє зцілення. Його вразила байдужість, з якою вони вислухали його.
Насупившись, вони перебили його і суворо запитали, чому несе постіль суботнього дня. Фарисеї з особливим наголосом підкреслили, що, згідно із Законом, у день Господній не можна нічого носити. У своїй радості чоловік навіть забув, що то була субота. Однак він не відчув жодної провини, оскільки підкорився наказові Того, Котрий володів ве¬ликою Божественною силою. Зцілений сміливо відповів: ″Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!″. Коли ж фарисеї запитали, хто зробив це, він нічого не зміг відповісти. Ці начальники добре знали, що лише Христос міг здійснити таке чудо, але їм хотілося отримати ще один доказ того, що це був Ісус, аби потім звинуватити Його, як порушника суботи. На їхню думку, Ісус не тільки порушив Закон, оздоровивши хворого суботнього дня, а й звершив блюзнірство, наказавши йому нести постіль». – Бажання віків. – С.203, 204.
б. На що юдеї перетворили суботу? Від Матвія 23:4.
«Юдеї настільки спотворили Божий Закон, що перетворили його на рабські кайдани. Їхні нерозумні вимоги увійшли в прислів’я інших народів. Субота особливим чином була обтяжена різноманітними, позбавленими сенсу обмеженнями. Вона перестала бути для людей приємністю, шанованим святим днем Господнім. Книжники й фарисеї перетворили її на непосильний тягар. Юдеям було заборонено запа¬лювати вогонь або свічку в суботу. В результаті вони стали залежними від язичників у виконанні багатьох робіт, які не могли виконати самі, оскільки це було заборонено їхніми правилами, їм і на думку не спадало: якщо ці вчинки були гріховними, то ті, хто використовував інших для їх звершення, були винуватими такою ж мірою, як би вони робили це самі. Вони вважали, що спасіння призначене винятково для юдеїв, а оскільки становище всіх інших людей було безнадійним, то від порушення ними суботи воно аж ніяк не могло погіршитися. Але Бог не давав таких Заповідей, яких було б не під силу дотримуватися усім. Його закони не мають нерозумних, егоїстичних обмежень». – Там саме. – С.204.
Чт
, 13 бер.
5. СУБОТА ТА ЇЇ МЕТА
а. Як Ісус ставився до Божого Закону та суботи? Ісаї 42:21.
«Ісус прийшов, щоб ″звеличити і прославити Закон″. Він не ставив за мету применшити значення Закону, а навпаки, звеличити його... Божий Син прийшов, щоб звільнити суботу від обтяжливих вимог, які перетво¬рили її на прокляття замість благословення». – Бажання віків. – С.206.
б. Що варто і що непотрібно робити в суботу? Вихід 20:8-11.
«З-посеред нещасних біля купальні Ісус вибрав найважчого хворого, щоб саме на ньому виявити Свою цілющу силу. Він звелів йому нести свою постіль по місту, щоб люди дізналися про велику справу, вчинену для смертельно хворого. Це також викликало б запитання щодо того, що саме можна робити в суботу, і таким чином відкрило б для Нього можливість осудити формальне обмеження юдеїв щодо дня Господнього і показати нікчемність їхніх традицій.
Ісус цим заявив: робота, яка полегшує страждання, знаходиться у гармонії із заповіддю про суботу. Така допомога узгоджується і з працею Божих ангелів, які безперестанку рухаються поміж Небом та Землею, здійснюючи служіння для страждаючого людства…
У людини також є певні обов’язки цього дня: життєві потреби мають бути задоволені, хворі – доглянуті, потрібно надати допомогу тим, хто її потребує. Буде знайдений винуватим той, хто не полегшить страждань ближніх суботнього дня. Святий день Божого відпочинку був установлений для людини, і справи милосердя цілком відповідають його призначенню. Бог не бажає, щоб Його творіння страждало від болю, який можна полегшити в суботу, як і будь-якого іншого дня». – Там саме. – С.206, 207.
Пт
, 14 бер.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Яке повір’я було поширене про купальню Витезда?
2. Який особливий випадок привернув увагу Христа?
3. Яким чином можна зцілити наш духовний параліч?
4. Що сильно дратувало юдеїв у зв’язку з цим чудовим зціленням?
5. Які справи узгоджуються із заповіддю про суботу?