Нд
, 16 лют.
1. ІСУС У МІСТІ СИХАР
а. Де зупинилися Ісус та Його учні дорогою до Галилеї? Від Івана 4:6.
«Так, втомлений довгою дорогою, знесилений голодом і спрагою, Ісус сидів біля криниці. Подорож, яка розпочалася ще вранці, була важкою, до того ж, сонце опівдні пекло нестерпно. Спрага ставала ще нестерпнішою від свідомості, що холодна освіжаюча вода знаходиться зовсім поряд, а Він не може дістати її, тому що не має ані мотузки, ані посудини. Криниця ж була вельми глибокою. Ісус, Котрий міг учинити будь-яке чудо, і в цьому разі вирішив розділити долю людства. Він чекав, поки хтось прийде по воду». – Бажання віків. – С.183.
б. Хто прийшов до криниці, і про яку послугу попросив її Ісус? Чого ми повинні навчитися з цього? Від Івана 4:7.
«Хоча ненависть між юдеями і самарянами заважала жінці зробити добрий вчинок для Ісуса, Спаситель спробував знайти ключ до її сер¬ця. З тактом, властивим Божественній любові, Він звернувся до неї з проханням Сам, не пропонуючи їй нічого. Запропонована Ним послуга могла б бути відкинута, але довір’я викликає зустрічне довір’я. Цар Не¬бес прийшов до цієї знехтуваної усіма душі, просячи в неї про послугу. Той, Хто створив океани, Кому підвладні морські глибини, Хто відкриває джерела землі і формує русла річок, сидів тепер втомлений біля криниці Якова і залежав від милосердя незнайомої жінки, потребуючи ковтка води». – Там саме. – С.184.
Пн
, 17 лют.
2. ІНША ВОДА
а. Як Ісус привернув увагу цієї жінки до дару спасіння? Від Івана 4:10.
«Вода, про яку говорив Христос, є одкровенням Його благодаті, вираженим у Його Слові; Його Дух, Котрий виражається в Його вченні, є подібним до джерела, що насичує кожну душу. Будь-яке інше дже¬рело, до якого можуть звернутися люди, не дасть насичення. Слово Істини є подібним до прохолодного потоку, символічно зображеного водами Лівану, які завжди втамовують спрагу. У Христі повнота усякої радості». – Свідоцтва для проповідників. – С.390.
б. Якою була реакція жінки на пропозицію Христа? Від Івана 4:11, 12.
«Жінка не розуміла значення слів Христа; вона подума¬ла, що Він говорить про криницю, яка була перед ними». – Дух Пророцтва. – Т.2. – С.140, 141.
в. Яким чином Ісус протиставив один вид води іншому? Як ця звістка повинна принести благословення і нам? Від Івана 4:13, 14; Об’явлення 22:17.
«Ми повинні плекати в собі любов і вдячність до Ісуса, споглядати Його і перетворюватися на Його образ. У результаті ми матимемо більшу довіру до наших ближніх, більшу надію, терпіння та мужність. Ми пити¬мемо воду життя, про яку Христос сказав самарійській жінці: ″Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! – ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води... Хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне″ (Від Івана 4:10, 14). Ця вода символізує життя Христа, і кожна людина повинна знайти її, вступивши в живий зв’язок із Ним. Тоді блаженний, внутрішній мир і спокій будуть постійно присутні у її житті. Страх невір’я відступить перед живою вірою. Ми споглядатимемо характер Того, Хто першим полюбив нас». – Свідоцтва для проповідників. – С.226.
Вт
, 18 лют.
3. ЖИВА ВОДА
а. Як самарянка показала, що вона ще не розуміє слів Христа? Від Івана 4:15.
«Божественна благодать, яку лише Він може дати, – ось та жива вода, яка очищає, освіжає і напоює душу.
Ісус, звичайно, не мав на увазі, що людині достатньо лише одно¬го ковтка води життя. Той, хто хоч раз скуштував від любові Христа, постійно прагнутиме її. Нічого іншого йому вже не потрібно. Багатство, слава й задоволення цього світу не приваблюватимуть його. Душа благає: ″Я потребую Твоєї благодаті знову″, і Той, Хто відкриває потребу душі, завжди готовий вгамувати її голод і спрагу. Людські сили вичерпаються, земні опори захитаються, чаші спорожніють, водоймища висохнуть, але наш Спаситель – це невичерпне Джерело. Ми можемо постійно пити з цього Джерела, і ніколи його запаси не вичерпаються. Той, у кому живе Христос, має в собі джерело благословення – ″Джерело води, що тече в життя вічне″. Тільки з цього Джерела він може черпати силу і благодать для всіх своїх потреб». – Бажання віків. – С.187.
б. Подібно до самарянки і мандрівників у пустелі з книги Вихід, як ми часто виявляємося нездатними розпізнати чудову благодать, яку дає Христос? Псалом 78:15, 16, 19, 20 (перша частина): «15Він розколював скелі в пустелі й поїв їх, наче з великих безодень, – 16виводив потоки зі скелі й пускав води рікою… 19Вони зневажали Бога, кажучи: Хіба Бог спроможний приготувати для нас їжу в пустелі? 20Це правда, – [казали вони], – що коли Він ударив об скелю, то хлинула вода й потекла по¬токами…»; Псалом 114:7, 8.
«Мойсей ударив по скелі, але поруч із ним стояв захований у хмарний стовп Божий Син, Котрий і викликав потік життєдайної води. Не тільки Мойсей і старійшини, а й усі зібрані, що стояли на відстані, бачили славу Господню, але якби хмара зникла, вони загинули б від вражаючого сяйва, яке оточувало Того, Хто перебував у хмарі». – Патріархи і про¬роки. – С.298.
«Благодать Христа, втілена в Його Слові, нині продовжує говорити до нас, зображуючи Його, як Джерело живої води, що втамовує спрагу нашої душі. Постійно відчувати в собі присутність дорогого Спасителя є нашим великим привілеєм. Він – Джерело утвердженої в нас духовної сили; Його вплив поширюється всюди за допомогою наших слів і дій, втамовуючи спрагу всіх, хто перебуває в нашому оточенні, і пробуд¬жуючи в них бажання і прагнення знайти силу і чистоту, святість, мир і радість, які не приносять горя. Усе це є результатом того, що в нас перебуває Спаситель». – Свідоцтва для проповідників. – С.390.
Ср
, 19 лют.
4. ІСУС ПОЧИНАЄ РОЗКРИВАТИ СВОЮ СУТНІСТЬ
а. Якої нової теми торкнувся Ісус у Своїй розмові з самарянкою і як вона відреагувала? Від Івана 4:16, 17 (перша частина): «16Говорить їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди. 17У відповідь жінка сказала Йому: Не маю я чоловіка...».
«Несподівано Ісус змінив тему розмови. Перш ніж ця душа зможе прийняти дар, який Він бажав дати їй, вона мала усвідомити свій гріх і потребу в Спасителі. Ісус сказав жінці: ″Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди″. Вона відповіла: ″Не маю я чоловіка″. Таким чином вона сподівалася уникнути будь-яких запитань на цю тему». – Бажання віків. – С.187.
б. Як Ісус доповнив її відповідь? Яким чином це нагадує нам про те, що Він знає все про кожного з нас? Від Івана 4:17 (остання частина), 18; Пса-лом 139:7, 8, 11, 12.
«Велич Бога є незбагненною для нас, ″Його престол на небі″ (Псалом 11:4), і все ж Духом Своїм Він присутній усюди. Він знає все найпотаємніше і особисто цікавиться життям всього того, що створили Його руки». – Виховання. – С.132.
«Небесні ангели ретельно оцінюють, як ми виконуємо довірену нам роботу, і якщо де-небудь спостерігається відхилення від принципів Істини, у Небесних записах зазначається: ″Легкий″». – Виховання дітей. – С.155.
«Божий Закон стосується не лише зовнішніх вчинків, але також почуттів та спонукань. Він виявляє таємниці серця, проливаючи яскраве світло на речі, які до того часу були приховані у темряві. Богові відома кожна думка, кожен намір, кожен план, кожне спонукання. У Небес¬них книгах записані гріхи, які були б скоєні, якби для цього випала нагода. Бог приведе на суд кожну справу, а також і все таємне. Своїм Законом Він вимірює характер кожної людини. Як художник зображує на полотні риси обличчя, так риси і особливості кожного характеру переносяться в Небесні книги. Бог має точну фотографію характе¬ру кожної людини, і цей знімок Він порівнює зі Своїм Законом. Він відкриває людині недоліки, які затьмарюють її життя, і закликає її до покаяння та відкинення гріха». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1085.
Чт
, 20 лют.
5. ІСУС ВІДКРИВАЄ СЕБЕ ЯК СПАСИТЕЛЬ
а. Що нарешті зрозуміла про Ісуса жінка, яка була біля криниці? Від Івана 4:19.
Чи достатньо було цього усвідомлення?
«Жінка здригнулася. Таємнича рука перегортала сторінки її життя, відкриваючи те, що видавалося їй надійно прихованим від сторонніх очей. Хто ж був Той, Кому були відомі таємниці її життя? Вона подумала про вічність, про суд, що має колись відбутися і на якому відкриється все приховане, – і її сумління прокинулося.
Вона не могла нічого заперечити, однак намагалася ухилитися від розмови на таку неприємну для неї тему. З глибокою повагою жінка сказала: ″Пане, я бачу, що Ти Пророк″. І потім, сподіваючись заглушити голос сумління, перевела розмову на релігійну тему. Якщо Він пророк, то, без сумніву, зможе просвітити її в питаннях, які вже довгий час не давали їй спокою». – Бажання віків. – С.187, 188.
б. Що сказав жінці Ісус, коли вона висловила надію на прихід Месії? Від Івана 4:25, 26.
«Євангельську вістку не можна вважати чимось таким, що про¬понується тільки вибраним, які, на нашу думку, зроблять нам велику честь, якщо приймуть її. Ця вістка повинна звіщатися усім. Де лише є серця, відкриті для прийняття Істини, Христос готовий навчати їх. Він відкриває їм Отця і показує, яке служіння до вподоби Тому, Хто читає людські серця. З такими Він не розмовляє за допомогою приповісток. Як і до жінки-самарянки, до таких Він каже: ″Це Я, Той, Хто говорить з тобою!″». – Бажання віків. – С.194.
Пт
, 21 лют.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Чому Ісус ніколи не творив чудес заради Себе?
2. Який метод використав Ісус, щоб відкрити Євангелію самарійській жінці?
3. Що Учитель сказав про воду життя?
4. Чому Христос згадав про особисте життя самарянки?
5. Назвіть обітницю, пов’язану з приходом Месії.